Двоє маленьких безумців
Двоє маленьких безумців. На думці — 6 струн. Ми живемо на другій, бо перша — вже дуже перша. З третьою завше чутлива проблема. Що далі, то вже дуже високо, а я такого боюся. А ти не боїшся хоч, проте я — так, тому й не там ми, не там.
Є 12 нот. Ми живемо між мі і фа. Там без зайвих бемолів/дієзів ми заливаємо простір собою. Між сі і до — таке ж, але то дуже високо, і я такого боюся, казала вже.
Двоє маленьких безумців. На думці — порожня дека. Ми вранці там складникуємо речі, а вночі туди самі зариваємось. Містралі гойдають наші струни-домівки, прищепки з білизною затискають свої акорди, гілляччя шкребе по струнних нитках і там, де ми, твориться музика. Цебрами витягуємо нагору і просимо жити. Ми самі її народжуємо. Так вона починається з нас. Тихо, легко і майже непомітно, м'яко, нетвер-до… до. Ре… ре-шту ви знаєте: двоє. Двоє маленьких безумців.
Є 12 нот. Ми живемо між мі і фа. Там без зайвих бемолів/дієзів ми заливаємо простір собою. Між сі і до — таке ж, але то дуже високо, і я такого боюся, казала вже.
Двоє маленьких безумців. На думці — порожня дека. Ми вранці там складникуємо речі, а вночі туди самі зариваємось. Містралі гойдають наші струни-домівки, прищепки з білизною затискають свої акорди, гілляччя шкребе по струнних нитках і там, де ми, твориться музика. Цебрами витягуємо нагору і просимо жити. Ми самі її народжуємо. Так вона починається з нас. Тихо, легко і майже непомітно, м'яко, нетвер-до… до. Ре… ре-шту ви знаєте: двоє. Двоє маленьких безумців.
0 коментарів